ГІППОКРАТ

Паліативна допомога надається пацієнтам будь-якого віку, які мають хронічні, невиліковні або загрозливі для життя захворювання — онкологічні, серцево-судинні, неврологічні, легеневі, ниркові, ВІЛ/СНІД тощо.

Ні. Паліативна допомога не замінює куративне лікування, а доповнює його. Вона спрямована на полегшення страждань і підтримку гідності пацієнта, незалежно від результату основного лікування.

Будь-яка людина, у яка має невеліковне захворювання або стан, що може загрожувати життю, може звернутися за паліативною допомогою за направленням від лікаря або самостійно.

Її надає мультидисциплінарна команда: лікар, медична сестра, психолог, соціальний працівник, фізичний терапевт, духовний наставник та волонтери.

У закладах охорони здоров’я: стаціонарні відділення, хоспіси, мобільні виїзні команди.

Паліативна допомога входить до Програми медичних гарантій, тому базові послуги надаються безоплатно за направленням лікаря або при госпіталізації до закладу, що має відповідний договір з НСЗУ.

Команда мобільної служби може відвідувати пацієнта, призначати лікування, контролювати біль, навчати родичів догляду, а також надавати психологічну підтримку.

Потрібно звернутися до сімейного лікаря або лікаря-спеціаліста, який оформить направлення на паліативну допомогу. Далі служба організовує візит команди до дому пацієнта.

Родина є невід’ємною частиною команди. Її навчають правильному догляду, спілкуванню з хворим, підтримці емоційного стану, а також можуть отримати психологічну допомогу для себе.

Так. Препарати для знеболення (включно з наркотичними анальгетиками) призначаються лікарем відповідно до стану пацієнта, і їх можна отримати в аптеці за рецептом або через службу паліативної допомоги.

Так. Існує дитяча паліативна допомога, яка враховує особливості розвитку, потреби дитини та її родини.

Психолог або психотерапевт допомагає пацієнту прийняти хворобу, впоратися зі страхом і тривогою, а також підтримує близьких під час супроводу пацієнта, у випадку смерті підтримує родину в період горювання.

Реабілітація показана пацієнтам дитячого віку з порушеннями розвитку, після травм, операцій, а також дітей вродженими вадами розвитку, які обмежують рухливість чи самостійність.

Реабілітацію здійснює мультидисциплінарна команда, до якої входять: лікар фізичної та реабілітаційної медицини, фізичний терапевт, ерготерапевт, логопед (терапевт мови та мовлення), клінічний психолог, медсестра та соціальний працівник.

Головна мета — сприяти розвитку дитини, відновити функції організму і покращити якість життя. Це може бути відновлення рухів, мовлення, самообслуговування, пам’яті чи емоційного стану.

Реабілітацію слід починати якнайраніше після фахівцями або батьками виявлених проблем у дитини. Чим раніше розпочато відновлення, тим більші шанси на успіх.

У лікарнях (стаціонарна реабілітація); у денних стаціонарах або амбулаторіях; вдома, за програмою домашньої реабілітації; у спеціалізованих центрах реабілітації.

Направлення видає лікар первинної ланки (сімейний лікар) або лікар-спеціаліст після лікування. Реабілітаційні послуги входять до Програми медичних гарантій і можуть бути безоплатними.

Фізична — розвиток, відновлення рухів, сили, координації, рівноваги
Ерготерапія — допомогти сім’ї та дитині досягти максимальної самостійності та незалежності, адаптувавши до життєвих умов та сприяти соціальній адаптації
Логопедична — розвиток, відновлення мовлення й ковтання
Психологічна — підтримка емоційного стану
Соціальна — адаптація до життя у суспільстві

Тривалість залежить від стану дитини, діагнозу та індивідуального реабілітаційного плану. Відповідно до вимог НСЗУ реабілітаційний цикл повинен тривати не менше 14 днів, кілька разів на рік за потребою, яка визначається командою фахівців разом з батьками.

Так. За рекомендацією лікаря можлива домашня реабілітація, коли фахівці приходять до пацієнта або проводять заняття онлайн.

Якщо заклад має договір із НСЗУ, то реабілітаційні послуги за направленням лікаря надаються безоплатно в межах Програми медичних гарантій. А також за кошти Міністерства соціальної політики згідно Постанови КМУ № 309.

Так, у процесі реабілітації використовують тренажери, ходунки, вертикалізатори, параподи, сенсорні прилади, засоби для розвитку дрібної моторики та інше сучасне обладнання.

Так. Прийом препаратів за основним захворюванням не являється протипоказанням, важливо щоб не було загострення основного захворювання або больового синдрому.

Команда фахівців проводить періодичну оцінку стану пацієнта, коригує індивідуальний реабілітаційний план, фіксує зміни у функціях за всіма сферами розвитку.